екологія людини як наука

Еколо́гія люди́ни — міждисциплінарна наука, яка досліджує загальні закономірності взаємозв'язку людини, популяції людей з довкіллям, вплив чинників довкілля на функціонування людського організму, цілеспрямоване управління, збереження і поліпшення здоров'я населення. Основні завдання екології людини були визначені у 1983 році на першій всесоюзній нараді у м. Архангельську та в 1984 р. на першій всесоюзній школі-семінарі з даної проблеми у м. Суздалі. До них зокрема належать: Вивчення стану здоров'я людей.

ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ. Курс лекцій для студентів природничо-географічного факультету Спеціальності 6.040102 Біологія* ОКР «бакалавр». Вінниця-2015. Екологія як наука сформувалася лише в середині ХХ століття, після того як було нагромаджено відомості про розмаїття живих ор-ганізмів на Землі, про особливості способу їхнього життя. Виникло розуміння того, що не тільки будова і розвиток організмів, а й взаємо-відносини їх з середовищем, в якому вони живуть, підпорядковані пев

У теоретичній екології екологію людини вони трактували як біологічний аспект, а в прикладній екології - як соціальний. На відміну від них, академік М.А. Голубець впевнений, що екологію людини доцільно розглядати як дисципліну суспільствознавчу і в жодному разі не як розділ екології. Отже, підсумовуючи всі наведені думки, можна зробити висновок, що екологія людини - це комплексна наука, яка вивчає взаємовідносини людини і навколишнього середовища з погляду сприяння збереженню здоров'я, а також розвитку фізичних і психічних можливостей людини.

Екологія людини як міждисциплінарна наука, що досліджує взаємовпливи природи і людської популяції з метою поліпшення стану здоров'я, підвищення соціально-трудового потенціалу людини, зародилася майже одночасно з класичною біологічною екологією. Однак інтерес людини до того, що відбувається в навколишньому світі і як це впливає на її здоров'я, виявився значно раніше – тоді, коли вона сформувалася як мисляча істота. З часом знання про взаємозв'язки у природі, вплив.

Екологія людини – це наука, що вивчає закономірності взаємодії людини з людиною і з навколишнім її середовищем, тобто, вивчає умови життя людини і вплив навколишнього середовища на людський організм. У літературі можна зустріти також іншу назву «екології людини» – «антропоекологія», яка утворена від грецького слова [anthropos – людина] – перша частина складних слів, яка вказує: що відноситься до людини. Структура екології людини як науки представлена на рис. 1.1. Рисунок 1.1 – Структура екології людини як науки. Екологія людини вивчає антропосистеми різного рівня: від глобального до локального.

· Передумови виникнення науки “Екологія людини”. · Визначення “екології людини” як науки; місце екології людини серед підрозділів сучасної екології, об’єкт дослідження і основні завдання екології людини. · Методи дослідження екології людини. · Зв’язок екології людини з іншими дисциплінами. Теорія і практика антропоекологічних досліджень ґрунтуються на осмисленні, переробленні та удосконаленні методів інших дисциплін: природної і соціальної географії, демографії, економіки, соціології, біології, етнографії, медицини.

Екологія людини, її предмет і задачі. Зв'язок людини і природи. Залежність здоров'я людини від природного середовища. Демографія ресурсів і життєвого простору. Вплив радіоактивного й інших забруднень навколишнього середовища на захворюваність населення. КУРСОВА РОБОТА. На тему: «Екологія людини». ПЛАН. Вступ. Екологія людини, її предмет і задачі. Зв'язок людини і природи. Залежність здоров'я людини від якості природного середовища.

Екологія людини - це наука, що вивчає закономірності взаємодії людини як біосоціальної істоти зі складним багатокомпонентним навколишнім світом, з динамічною, постійно ускладнюється середовищем проживання, проблеми збереження і зміцнення здоров'я. Головним поняттям екології людини є здоров'я. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я здоров'я - це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя. Слід розрізняти здоров'я конкретної людини і здоров'я людської популяції. Здоров'я конкретної людини формується індивідуально в умовах сус.

Інакше кажучи, екологія людини - це наука, яка вивчає взаємодію людини як біосоціальної істоти зі складним багатокомпонентним навколишнім світом, що постійно змінюється. Що таке екологічні фактори? Усі фактори навколишнього середовища діють на живі організми по-різному.

Термін „ екологія людини” був вперше введений американськими вченими Р.Парком і Е. Бюргесом в 1921р. На сьогодні існує багато визначень, що собою являє екологія людини як самостійна дисципліна. Наприклад, І.І.Дедю ( 1990 р.) визначає екологію людини , як комплексну науку, що вивчає закономірності взаємодії людини з навколишнім середовищем, питання розвитку народонаселення, збереження і розвиток здоров’я, удосконалення фізичних і психічних можливостей людини.

Вступ. Екологія як наука. 1. Визначення, предмет і завдання екології 2. Основні розділи екології 3. Історія розвитку екології В умовах, коли антропогенні зміни торкнулися практично усіх закутків нашої планети й, навіть, найближчого космічного простору, найважливішим завданням сучасності стало глобальне поліпшення, вдосконалення природокористування, обов'язкове екологічне обґрунтування всіх видів господарської діяльності, погодження планів цієї діяльності між країнами, виконання силами міжнародної співдружності глобальних заходів з охорони біосфери планети. Екологія — це комплексна наука. Вона використовує широкий арсенал . В системі екології людини існує соціальна екологія, що вивчає взаємовідносини.

План: 1. Екологія, як наука, її предмет, зміст та задачі. 2.Зв'язок екології з іншими науками. 3. Стисла історія екології. 4. Основні розділи екології. 5. Методи дослідження та їх специфіка. Мета: Ознайомити студентів з наукою «Загальна екологія, розглянути етапи розвитку, визначити основні завдання предмету та познайомити із методами досліджень. · З середини ХХ ст. – зіткнення людини з природою. Принцип Оллі і людина: вірогідно, міська агрегація сприятлива для людини, але тільки до визначеної межі. Критика нашими філософами та екологами. 4. Генетична структура. У 1908 р. англ. математик Дж.

Екологія – наука , яка досліджує функціонування систем і структур надорганізменного рівня (екосистем або біогеоценозів) в їх взаємодії один з одним сукупністю факторів навколишнього середовища. Екологія охоплює широке коло теоретичних і практичних питань: вивчення різних рівней біологічної організації – від окремих організмів через популяції й угруповання до екосистем, принципи й закономірності їх структури, функціонування, розвитку, регуляторні й адаптивні механізми; досліджує сутність процесів обміну і перетворення речовин та енергії; веде пошуки природних законів організації життя на нашій .

Предмет і методи екології - Основи загальної екології та екології людини - БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ - МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ - основні відомості про біологічні основи життєдіяльності людини, клітинний, популяційно-видовий, біосферний рівні організації життя та місце людини у ньому. Особливу увагу приділено спадковій патології та паразитарним хворобам людини.