історія літератури вивчає

Історія літератури — це розділ літературознавства, який вивчає історичний розвиток письмових прозових і поетичних творів, які мають за мету розважання, просвіту чи настанови читачу, а також історичний розвиток літературних методів. Не всі тексти є літературою. Деякі текстові пам'ятки є просто компіляцією даних (облік товару, чеки), які не мають жодної художньої цінності, і тому не розглядаються в історії літератури. Стародавня література (Давня література).

Історія української літератури — історія літератури українською мовою. Вивчає закономірності історико-літературного процесу, літературні жанри, течії, творчість окремих письменників, особливості їхнього стилю та значення художньої спадщини у розвитку української літератури. Українська література має тисячолітню історію. Початки її належать до часів формування Київської Русі. Однак ще в передісторичну добу (до ІХ ст.) предки українців мали розвинену усну творчість.

Чижевський Дмитро. Історія української літератури. Це поки що єдине у вітчизняному літературознавстві масштабне дослідження літературного процесу в Україні, виконане за стильовою методологією, визначальним у якій є погляд на літературу як феномен естетики. Пропоноване видання містить «Історію української літератури (від початків до доби реалізму)» та своєрідне продовження її - «Реалізм в українській літературі».

Опис жанрів перевідної літератури Київської Русі і оцінка умов розвитку древньої української літератури. Специфіка ідейного і тематичного спектру давньої літератури. Проблема періодизації історії літератури і значення українського літературного спадку.

Історична література. До цієї літератури відносились переклади Біблії та візантійських історичних хронік. На Русі були відомі в перекладі хроніки Іоанна Малали, Георгія Амартола та Георгія Си-нкела. Це були збірники повчальних та цікавих оповідань на історичні теми.

В академічній «Історії української літератури» у 8-ми томах висвітлення літературного періоду Київської Русі позначено помітним впливом російських медієвістів. 8. Історія української літератури (Давня література). Із російських дослідників, котрі вивчали києворуський період історії літератури, найбільшу увагу жанрам приділив Д. Лихачов. Вироблений ним погляд на жанрову систему давньоруської літератури й досі лишається пріоритетним у російській медієвістиці.

Історія та література. Що може бути спільного у історичних творів і творів художньої літератури? Хіба тільки те, що ті й інші існують у вигляді письмових текстів, у яких є свої автори та читачі. Принципова ж відмінність - в завданнях, які стоять перед істориком і автором художнього твору.

. Історія світової літератури. Тексти у межах розділів подаються або хронологічно (за періодом, якого стосується дослідження), або за прізвищем автора дослідження. Підручники іноді розбиваються на кілька текстів для зручності пошуку за періодами чи країнами. Неактивні тексти лише відскановані. Історія літератури Стародавнього Світу. (до ІІІ ст. після Р.Х.) БВЛ. 2707. История всемирной литературы в 9 томах: Том 1 (1983).

Давнє письменство як об’єкт вивчення історії української літератури - Середньовічна доба (XI — середина XVI ст.) - Історія української літератури ХI—XVIII ст. - Навчальний посібник - Підручник - Заняття - Україна - Література - 2009.

1. Поняття історії літератури. Літературознавство – наука, яка всебічно вивчає словесну художню творчість, її сутність, специфіку, природу, суспільне значення, естетичну функцію, розвиток у часі. Структура літературознавства (основні галузі): - теорія літератури; - історія літератури; - літературна критика. Історія літератури вивчає літературні факти, функціонування літературних явищ у просторі та часі. Вона тісно пов’язана з теорією літератури (аналіз).

Історія літератури – галузь науки про літературу, яка досліджує її розвиток у зв’язку із суспільними та культурними умовами, виявляє внутрішні закономірності літературного процесу. Розпочинаємо вивчати курс історії української літератури, що започатковується давньою українською літературою, що веде початок від (умовно) Х ст.. до появи „Енеїди” Котляревського. Ця література залишила нам багатющу спадщину, яка, на жаль, не вся досліджена.

Історія літератури тісно пов'язана з історією і філософією, а головно з філологією. Філологія — це кождочасний національний сполучник історії мови, етнографії й історії літератури. З другого боку, разом з іншими науками про людину історія літератури входить в історію культури як одна з її складових доктрин. Уся історія всесвітньої літератури — це поступове розкриття змісту людського життя.

Історія літератури починається з намагання усвідомити розвиток літератури того чи іншого народу. Початкові кроки в цьому напрямі становлять списки творів із загальними їх оцінками, біографічними відомостями про авторів. Проблеми, що їх вивчає теорія літератури, не можна розв'язати лише на матеріалах літератури якогось одного народу. Вони стосуються літератури як мистецтва взагалі, як одного з видів людської свідомості.

ІСТОРІЯ українсько! ЛІТЕРАТУРИ. ХІХ століття. у трьох книгах. „Історія української літератури. XIX століття“ мас завдан­ ням системне висвітлення розвитку нової літератури від часу її становлення (кінець XVIII — початок XIX ст.) до початку XX ст., коли була створена літературна класика такими її фундаторами, як І, Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, Т. Шевченко, П. Куліш, М. Костомаров, Марко Вовчок, Ю. Федькович, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, М. Ста­ рицький, І. Франко та ін.

Історія літератури — галузь науки про літературу, яка досліджує її розвиток у зв'язку з розвитком суспільства та його культури, прагнучи виявити внутрішні. Історія літератури — галузь науки про літературу, яка досліджує її розвиток у зв’язку з розвитком суспільства та його культури, прагнучи виявити внутрішні закономірності літературного процесу.

Історія української літератури Х - XVIII ст. (давня література). Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень: Мета. Враховуючи останні досягнення української медієвістики, історичної та філософської наук, домогтися засвоєння знань про давню українську літературу, намагаючись якнайповніше висвітлити її періоди, напрями, стилі, жанри та засувати роль знакових постатей у тогочасному літературному процесі.