закон про мови в урср 1989 р

Закон УРСР «Про мови в Українській РСР», прийнятий 28 жовтня 1989, ще до проголошення незалежності України. Закон став першим вагомим здобутком національно-демократичних сил і закріпив позиції, які на той час здобули українська інтелігенція та національний рух. Скасований законом України «Про засади державної мовної політики», який згодом скасували, визнавши неконституційним 28 лютого 2018 року. Проте Закон УРСР «Про мови в Українській РСР» не відновили. Закон містить такі розділи: I. Загальні положення.

— перший закон про правовий статус і порядок використання української та ін. мов в УРСР. Прийнятий ВР УРСР 28.Х 1989, набув чинності 1.1 1990. Істотним чинником практ. реалізації закону стала прийнята 1990 Державна програма розвитку української мови та ін. нац. мов на період до 2000 року. Незважаючи на те, що закон було прийнято в час, коли Україна перебувала у складі СРСР, його осн. положення не втратили свого значення і для України як суверенної д-ви. Найбільш принципові з них включені до Конституції України 1996.

Цей закон виявився останнім подихом радянської моделі квазі-держави УРСР та виявом суспільної свідомости тодішнього панівного класу в Україні – комуністичної партії радянського зразка. У "Декларації прав національностей України" від 1 листопада 1991 року знову повторено мантру "мова, прийнятна для сторін" та угодовство з мовою-окупантом: "Українська держава забезпечує право своїм громадянам вільного користування російською мовою. В регіонах, де проживає компактно кілька національних груп, нарівні з державною українською мовою може функціонувати мова, прийнятна для всьо.

(Закон УРСР про мови в УРСР(прийнятий 28 жовтня 1989р)). Закон про мови формально набув чинності від 1 січня 1990р., але й досі не виконується. Держава повинна дбати про те, щоб не виникала невідповідальність між декларуванням державності мови і реалізацією цього статусу. Ст.10. Державною мовою в Україні є укр мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування укр мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спіл.

( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1989, Додаток до N 45, ст.631 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 8313-11 від 28.10.89, ВВР, 1989, Додаток до N 45, ст. 632 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР, 1995, N 13, ст.85 N 594-IV від 06.03.2003, ВВР, 2003, N 24, ст.159 ). Стаття 9. Організація і контроль за виконанням Закону про мови в Українській РСР. Організація виконання Закону Української РСР про мови в Українській РСР покладається на Раду Міністрів Української РСР. Контроль за виконанням цього Закону покладається на Ради народних депутатів Української РСР. II. Мова державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій.

У 1989 році в Українській РСР був прийнятий більш жорсткий закон про державну українську мову, ніж схвалений Верховною Радою напередодні, однак його ніхто не виконував. Про це в інтерв'ю Радіо НВ заявив народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності, один з ініціаторів закону про мову №5670-д Микола Княжицький. За публічну образу української мови вводиться кримінальна відповідальність - позбавлення волі до трьох років, як за публічну наругу над прапором, гербом або гімном України. Медична допомога, обслуговування в транспорті і в громадських закладах повинні бути українською.

Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення. Закон УРСР «Про мови в Українській РСР» (1989 р.). Українська РСР визнає життєдайність та суспільну цінність усіх національних мов і беззастережно гарантує своїм громадянам національно-культурні та мовні права, виходячи з того, що тільки вільний розвиток і рівноправність національних мов, висока мовна культура є основою духовного взаєморозуміння, культурного взаємозбагачення та зміцнення дружби народів. Українська мова є одним з вирішальних чинників національної самобутності українського народу.

У 1989 році в Українській РСР був прийнятий більш жорсткий закон про державну українську мову, ніж схвалений Верховною Радою напередодні, однак його ніхто не виконував. Про це в інтерв'ю Радіо НВ заявив народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності, один з ініціаторів закону про мову №5670-д Микола Княжицький. За публічну образу української мови вводиться кримінальна відповідальність - позбавлення волі до трьох років, як за публічну наругу над прапором, гербом або гімном України. Медична допомога, обслуговування в транспорті і в громадських закладах повинні бути українською.

Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення. Закон УРСР «Про мови в Українській РСР» (1989 р.). Українська РСР визнає життєдайність та суспільну цінність усіх національних мов і беззастережно гарантує своїм громадянам національно-культурні та мовні права, виходячи з того, що тільки вільний розвиток і рівноправність національних мов, висока мовна культура є основою духовного взаєморозуміння, культурного взаємозбагачення та зміцнення дружби народів. Українська мова є одним з вирішальних чинників національної самобутності українського народу.

28 жовтня 1989 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про мову в Українській РСР", українську мову проголошено державною на території України Згідно зі Статтею 2. Державною мовою Української РСР встановлювалася українська мова: «Відповідно до Конституції Української РСР державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки є українська мова. Українська РСР забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя. Республіканські і місцеві державні, партійні, громадські органи, підприємства, установи і організації створюють всім гр.

Работа по теме: Romanyha. Глава: Із закону урср “Про мови в Українській рср” (жовтень 1989 р.). ВУЗ: ДонНУЭТ. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.) •12.2. Початок Великої Вітчизняної війни. Встановлення. Під його впливом Верховна Рада УРСР 28 жовтня 1989 р. ухвалила Закон “Про мови”, за яким українська мова набула статусу державної. Стаття 2. Державна мова Української РСР. Відповідно до Конституції Української РСР, державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки є українська мова. Стаття 3. Мови інших національностей в Українській РСР. Українська РСР створює необхідні умови для розвитку і використання мов інших національностей в республіці.

Мовами міжнаціонального спілкування в Українській PCP є українська, російська та інші мови. Стаття 5. Право громадян користуватися будь-якою мовою. Громадянам Української PCP гарантується право користуватися своєю національною мовою або будь-якою іншою мовою. Стаття 6. Обов'язок службових осіб володіти мовами роботи органів і організацій. У випадках, передбачених у частині третій статті 3 цього Закону, створюватись загальноосвітні школи, в яких навчальна і виховна робота ведеться мовою, спільно визначеною батьками школярів. У загальноосвітніх школах можуть створюватись окремі класи, в яких навчальна і виховна робота ведеться відповідно українською мовою або мовою населення іншої національності.

28 жовтня 31 рік тому 28 жовтня 1989 року Верховною Радою України було ухвалено закон «Про мови в Українській РСР», яким було визначено державний статус української мови. Цей закон став першим дуже вагомим здобутком сил національної демократії та значно укріпив ті позиції, які на той час були здобуті українською інтелігенцією та національним рухом. Відтепер офіційною державною мовою УРСР було визнано українську мову. Однак, також у законі було чітко сказано, що держава повинна буде створити усі необхідні умови для нормального розвитку та функціонування мов інших національностей, тих, які проживають у Україні.

Мовні відносини в Україні регулює, крім Конституції, Закон про мови, який був прийнятий Верховною Радою України 28 жовтня 1989 року. Більшість статей Закону було введено в дію з 1 січня 1990 року, проте окремі статті набували чинності через три, п’ять, навіть сім років після прийняття документа. Найбільше значення в Законі має стаття, що надає українській мові державного статусу. Українською в УРСР в 70-80-х роках виходило лише 5% науково-технічної літератури – переважно підручники для профтехосвіти та науково-популярні видання. Лінгвоцид через оголошення мови неприродною. Українську принизливо називали то “наріччям” російської, то “зіпсованою польською”, то “сумішшю польських і російських слів”.

1 серпня 1923 р. ВУ1ШК і Раднарком УРСР видав декрет «Про заходи забезпечення рівноправності мов і сприяння розвиткові української мови». В Україні 1925 р. вийшла серія постанов про українізацію. На вимогу національно-патріотичних сил 1989 р. було конституційно закріплено державний статус української мови в Україні й прийнято Закон про мови в Українській РСР (28 жовтня 1989 p.). Цей закон, незважаючи на його важливе значення для боротьби за збереження української мови, мав, проте, колоніальний характер: у багатьох його статтях поруч зі словосполученням «українською мовою» стояли слова «або російською».