історія походження ялинки

Яли́нка — прикрашене дерево ялини, ялиці або сосни, вшанування якого походить з поганських часів та культу «вічнозеленого дерева». У християнські часи — символ та неодмінний атрибут Нового року та Різдва. Поклоніння вічнозеленому хвойному дереву існувало у багатьох давніх культурах. За часів Давнього Риму на свято Сатурналії, яке святкували у грудні, храми прикрашали вічнозеленими рослинами.

Історія новорічної ялинки. Василь Герей 00:58:00 Побут. Згідно з найпопулярнішою з них, одного разу ватажок німецької Реформації Мартін Лютер у ясний і морозний святвечір ішов додому через ліс. Раптом він звернув увагу на ялинку, крізь лапи якої красиво просвічували зірки. Вогники свічок нагадували йому зірки на небі. А ось легенда про походження срібної мішури. Давним-давно жила-була добра бідна жінка, у якої було багато дітей.

Історія з густого лісу. Одна з найпопулярніших легенд про новорічні ялинки розповідає: якось у морозний ясний Святвечір ватажок німецької Реформації Мартін Лютер повертався додому. Дорога пролягала через густий ліс. Раптом чоловік побачив дивовижне видовище: крізь пухнасте віття однієї з ялинок просвічувалися зорі! Той зимовий пейзаж настільки запам’ятався Мартіну, що він поставив ялинку в себе вдома й прикріпив до неї свічки.

Згідно з найпопулярнішою з них, одного разу ватажок німецької Реформації Мартін Лютер у ясний і морозний святвечір ішов додому через ліс. Раптом він звернув увагу на ялинку, крізь лапи якої красиво просвічували зірки.Це справило на Лютера таке велике враження, що вдома він поставив ялинку для своєї сім’ї і прикріпив до її гілочок свічки. Вогники свічок нагадували йому зірки на небі.

Ялинка, ритуальна установка в будинку цього хвойного дерева сімейства соснових, особливе проведення часу біля нього – явний знак того, що свято, яке нею відзначається, архетипічне; це релікт давньої свідомості, переродження міфу в фольклор і казку, проникаючу в побут. Таке древо пов’язує минуле з майбутнім, людини з вічністю і Божим приреченням. У прикрасі ялинки складно поєднуються мотиви християнської емблематики з язичницькими, за природою своєю, символами.

Спочатку на ялинки замість іграшок чіпляли плоди: – яблука як символ родючості; – горіхи на знак незбагненності божественного промислу; – яйця як символ постійного життя, гармонії і благополуччя. У XVII ст. традиція наряджати Різдвяну ялинку поширилася в Німеччині і скандинавських країнах. Прикрашали Різдвяне дерево фігурками і вирізаними з кольорового паперу квітами, яблуками, вафлями, позолоченими штучками, цукром.

Традиція святкувати Новий рік з ялинкою пішла з Німеччини. Заснував її протестант Мартін Лютер. Хоча схожі традиції існували і задовго до нього. За однією з версій традиція прикрашати ялинку з'явилася у кельтських племен.

Найпопулярнішою версію походження традиції вважається історія Мартіна Лютера. Кажуть, що одного морозного святвечора ватажок німецької Реформації ішов додому через ліс. Новорічну ялинку таки придумали німці. Вважається, що першими Діда Мороза придумали гуни: у них був бог Йерлу, що в перший день року приходив на землю. У цей день потрібно було ставити в будинку ялинку, яка вважалася священним деревом.

Придбання і прикрашання ялинки – цей своєрідний передноворічний ритуал – ми, як і наші батьки, а також бабусі й дідусі, здійснюємо за міцно засвоєною з дитинства звичкою. Здається, що так було завжди. Але. це далеко не так.. Презентація на урок Різне скачати.

Як з’явилася традиція прикрашати новорічну ялинку? Історія ялинкової іграшки, як дзеркало, відображає події, що відбуваються. Змінюються епохи, вірування, смаки й погляди людей, увековечиваясь у творах мистецтва. Створення ялинкових іграшок є частиною світової культурної спадщини. Як і кілька століть тому, вони символізують людські цінності і уособлюють незмінну віру в диво.

Прикрашати до новорічних свят ялинку європейці стали наприкінці середньовіччя. І традиція прикраси новорічного дерева мало чим відрізнялася від сьогоднішньої: верхівкою була «Віфлеємська зірка», замість куль вішали яблука (заборонений плід, зірваний Євою), на гілки ставили запалені свічки. І неодмінно на ялинових гілках повинні були висіти фігурки, виготовлені з вафель.

Новорічна ялинка – невід’ємний атрибут святкування Нового року і Різдва. Сьогодні існує безліч варіантів ялинок на будь-який смак: маленькі і великі, штучні і справжні, дорогі і не дуже. Звичайно, класична новорічна ялинка – це живе дерево з довгими гілками, густими голками. У цей день люди приносили в будинок ялинки. Втім, звичай ставити в будинках ялинку був і в німецьких народів: вічнозелена красуня шанувалася ними як символ родючості і вічного життя.

Різдвяна ялинка прикрашалася як традиційними іграшками, так і іграшками з націонал-соціалістичною символікою. У Третьому Райху Різдво ніхто не забороняв і не намагався замінити його якимось партійним націонал-соціалістичним святом. Різдвяна ялинка прикрашалася як традиційними іграшками, так і іграшками з націонал-соціалістичною символікою. 02postkard.jpg. Батьківщина Традиції… Одна з легенд пов'язує різдвяну ялинку з ім'ям хрестителя Німеччини святого Боніфація.

Історія Різдвяної ялинки повертає нас у не надто далекі часи. Проте її поява та шанування у різних країнах мають свою історію та цікаві особливості. Батьківщиною захопливого звичаю прикрашати новорічну ялинку є Німеччина. Як і ялинка, різдвяний вінок має лютеранське походження і його невід’ємними елементами мають бути чотири свічки. Їх із певною періодичністю слід запалювати ще за місяць до Різдва, а останню – четверту свічку, якраз у святкову ніч.